Размер шрифта:

ДЕНЬ МАТЕРІ

ДЕНЬ МАТЕРІ

 

 10 травня 2015 року у Ботанічному саду імені М.М. Гришка відбулись урочисті заходи з нагоди святкування Дня матері.

Захід організований з ініціативи міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Верховної Ради України та міжфракційного об’єднання «За рівні можливості» Київської міської ради у співпраці з Управлінням сім'ї, молоді та спорту і Київським міським центром сім’ї «Родинний дім».

До початку відкриття заходу Зведений військовий оркестр військового інституту телекомунукацій та інформатизації  Державного університету телекомунікацій (начальник оркестру капітан Зінченко М.В.) та  військовий оркестр  Київського військового ліцею імені Івана Богуна (начальник оркестру майор Бондар А.А.) дарували учасникам заходу чудовий музичний супровід.

 

Урочисте відкриття заходу та вручення нагород від Київського міського голови жінкам, які вдало поєднують роль матері, дружини та займають активну позицію в суспільстві, відбулось за участі заступника Київського міського голови, Радуцького Михайла Борисовича, який привітав усіх жінок-матерів з прекрасним святом, побажав усім миру, любові і радості:

 

 

З вітальним словом до учасників звернулись народні депутатки України, члени МФО «Рівні можливості» та депутатки Київської міської ради, члени МФО «За рівні можливості».

Привітав з чудовим святом і побажав усім хорошого настрою, миру і гармонії, начальник Управління сім'ї, молоді та спорту, Трофимов Олексій Станіславович.

 

 

Директор Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришко НАН України, Наталія Василівна Заіменко, привітала всіх учасників зі святом та запросила до висадки саджанців, які зроблять Національний ботанічний сад ще більш прекрасніший.

Тому як продовження заходу відбулось висаджування саджанців японських сакур та іменних деревовидних піоній представниками влади та всіма бажаючими учасниками заходу.

Протягом усього заходу усі бажаючі відвідувачі Національного ботанічного саду, мали можливість взяти участь у творчих майстер-класах, які безкоштовно проводили творчі родини м. Києва, також милуватися творчими роботами родин м. Києва, а по бажанню й придбати ту, яка більш за все приглянулась, частина виручених коштів піде на підтримку  родин, рідні яких загинули в АТО, також дітвора і не лише… взяли участь в ігротеці.

 

 

 

Протягом заходу звучали пісні у виконанні дитячих колективів, професійних співаків, родзинкою концертної програми був етно-гурт «Коло дій».

 

 

 

Атмосфера свята була переповнена гармонії, радості, дзвінкого сміху дітей і неймовірного аромату квітучого Національного ботанічного саду на Темерязівській.

Читать полностью http://kmcs.com.ua/news.php?id_news=466

Добавить в закладки и поделиться:

Родина Коломицких. В добрі і любові невечерпна сила.

 

Родина Коломыцких. В добрі і любові невечерпна сила.

 

 

 Кредо    родини:

«ВОСКРЕСІМО ДУШІ ДЛЯ ДОБРА,  ДЛЯ КРАСИ, ДЛЯ ПРАВДИ,  ДЛЯ  ЛЮБОВІ. 

В ДОБРІ ТА ЛЮБОВІ  НЕВИЧЕРПНА СИЛА».

 

«Пізнай свій край…себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях , на якому найповніше розкриваються його здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».(Г.Сковорода).

.

    

 В 2006 році родині присвоєно звання «ІДЕАЛЬНА, ТАЛАНОВИТА , СПІВОЧА РОДИНА», а в 2007 та 2012 роках сімя КОЛОМИЦЬКИХ посіла призові місця в Фестивалі родинної культури «РОДОВІД».

      Родина Коломицьких є засновником Щорічного Благодійного Фестивалю «Серце зігріте любов’ю»(2009рік), а також Музею Родини , в якому можна почути пісню, що є голосом душі народу, поетичним виявом його працелюбної і співучої вдачі, образним втіленням  історії, моралі, мрій та прагнень.

Піклується про цю дружню й талановиту родину дбайливий господар, батько дітей – Коломицький Леонід Георгійович,головний інженер,виконуючий обов'язки проректора АГД Київського державного інституту  декоративно – прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука.

 Про тепло, любов та затишок у родині дбає мати-берегиня – Тетяна Володимирівна, педагог – організатор та викладач християнської етики.

 В люблячій родині зростає духовна й талановита донечка Даринка, учениця 9класу спеціалізованої школи№113 спортивного та технологічного профілю навчання Дарницького району. Вона відвідує вокально-естрадну студію «ТікіТак», хореографічну студію «ВОДОГРАЙ».

 

З великим захопленням проводить екскурсії  в шкільному музеї Родини та показує акторську майстерність у шкільному театрі «ОЛІМП».

Дарина стала лауреатом «XXVIпісенного вернісажу» та  «Євро-пісенного вернісажу 2012».

У 2013році отримала Першу премію за участь в Свято – Георгієвському Міжнародному Православному Фестивалі Культури та Творчості, а в 2015 році посіла перше призове місце в районному конкурсі «Дарниця талантами славиться».  Дарина є художнім керівником шкільного гурту «Українські амазонки» , заснованого в 2015 році.

     Родина освітян Коломицьких бажає всім духовного багатства, людської любові на довгі – предовгі роки.

Добавить в закладки и поделиться:

Простая история, и мои впечатления

Простая история одного человека, а ведь из таких рассказов соткана история нашей страны.

 

Прочитав информацию на блоге  Mykhailo Ilin этот рассказ , была взволнована вдвойне. http://familytimes.com.ua/homepage/blog/item/3-prostaya-istoriya.html

 
 Я,  Светлана , знаю  «Мученик Анатолия» и знаю автора статьи , который написал эту историю.
 
Простым кликом мышки мне находиться информация о человеке, о котором вспоминаю, целую неделю.
 
После встречи с «Мученик Анатолием», в Лавре в эту Пасху очень о многом хотелось поговорить и рассказать ему, а может даже и похвастаться достижениями, этому пожилому человеку. Он излучает доверие и с ним хочется говорить начистоту.
 
После посещения дальних пещер захотелось доделать некоторые висячие задание ,одно из заданий начать пользоваться современным телефоном , который целый месяц ждал моего внимания.
 
Сказано, сделано. Сижу на лавочке в Лавре работаю с собой, познаю современные технологии .
 
Рядом на лавочке монах поучает женщину , посматривая время от времени на меня. 
Замёрзла и пошла в Лаврскую трапезную, там и познакомилась с «Мученик Анатолием».
Очень мне его захотелось угостить, он принял угощение, но был сдержан в выборе угощений.
 
Я спросила, как его зовут, он сказал, что батюшка дал ему имя «Мученик Анатолий».
Тут же, дал несколько советов для жизни , они ценнейшие. Второй мой вопрос был сколько ему лет , а на этот вопрос усмеехаясь, рассказал несколько историй о себе.
 
Ездя в гости к Святой Алипии    он получил  благословленияи  шутки: Анатолий явился , как лапоть с печи свалился .
Мы подружились с ним и проследовали далее каждый по своему маршруту. Я шла вниз к нижним пещерам приклониться к Святому Агапету 
 
Анатолий рассказал о своем Духовнике, которого он ежедневно проведывает в Китаевой Пустыне .
Далее мы вместе проследовали в пещеры приложившись к мощам он читал какую-то особую молитву Через несколько минут мы разошлись, но этот человек остался в моём сердце, как источник веры и света.
Думаю для меня это была особенная история моей жизни .
 
Фото , которое увидела на блоге  Mykhailo Ilin, эти глаза искренне передают настроение Анатолия .      
С уважением Светлана Винограденко

Добавить в закладки и поделиться:

Прыг: 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
Скок: 10 20 30

TRANSLATE

май, 2017

пн вт ср чт пт сб вс
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Всякие наглядности: