Размер шрифта:

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ

Вітаю читачів та прихильників «Школи Юриста». Всі свята вже закінчилися, Новий рік настав, тож в Новий рік з новими перспективами!

 Сьогодні я хочу приділити увагу такій важливій темі, яка стосується кожного з нас, бо всі ми чиїсь діти, маємо своїх дітей, внуків, а отже тема стосується адміністративно-правового та соціального захисту дітей.

              До юридичного відділу нашої організації часто звертаються представники батьківських комітетів, які опікуються життям тих шкіл, в яких навчаються їхні діти. Справа в тім, що хоча освіта в нашій державі офіційно безкоштовна, насправді все далеко не так. Школи, дитячі садки та спеціалізовані установи цього рівня давно вже під неофіційною опікою батьків та батьківських комітетів. Адже це наша батьківська справа, в яких умовах навчаються наші діти, чи тепло в класі, чи харчуються дітки в школі та садку, в якому стані шкільні коридори та бібліотеки.

              Отож звернулася до нашої громадської організації представник батьківського комітету однієї з київських шкіл пані Тетяна П. Школа потребує термінового ремонту, коштів на нього держава не виділяє, депутат місцевої ради теж трохи забув про обіцяну підтримку школі, весь тягар ліг на плечі батьків. Звісно, такої суми батьки сплатити за ремонт не в змозі. Тож звернулися до юридичного відділу МГО «МОЗІРОН» за допомогою в оформленні звернень до держави, депутатів та можливих меценатів для вирішення питання щодо ремонту школи. Ми допомагаємо оформлювати, подавати, надсилати документи всім, хто до нас звертається і цього потребує.

              Законодавство нашої держави в аспекті захисту дітей різноманітне: це і Конституція України, і Закон України « Про охорону дитинства», і Конвенція ООН про права дитини.

          Наша держава є суверенною, незалежною, демократичною та соціально-правовою. Стаття 3 Конституції України проголошує людину, її життя, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю держави, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини та їх гарантіями. Саме стаття 3 Основного закону нашої країни затверджує обов'язки держави перед людиною: відповідальність держави за свою діяльність перед людиною, а також визначення головного обов'язку держави - затвердження і забезпечення прав і свобод людини. Це і є свого роду адміністративно-правовий і соціальний захист .

              То що ж таке адміністративно-правовий захист взагалі?

          Адміністративно-правовий захист – це активні дії публічної адміністрації, які спрямовані на відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, усунення перешкод щодо їх здійснення засобами адміністративного права з можливістю застосування заходів адміністративного примусу та притягнення винних до адміністративної відповідальності.

          Застосовуючи це поняття в аспекті захисту дітей, слід зазначити, що керуючись положеннями Конвенції про права дитини, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року Постановою Верховної Ради України, людство зобов'язане дати дітям усе найкраще, надійно забезпечити дитинство, що гарантує в майбутньому розвиток повноцінних громадян. Також дана Конвенція проголошує принцип рівності у відповідальності обох батьків або опікунів при вихованні дитини, встановлює обов'язок держави турбуватися та забезпечувати права і свободи дитини.

Основою Конституції України є рівність всіх дітей незалежно від походження, соціального стану чи народження поза шлюбом. Виходячи з того, що права і обов'язки особи є центральним елементом при розгляді адміністративно-правового статусу неповнолітнього, та виходячи із загального поняття громадянства, можна зробити висновок, що вирішальною складовою для адміністративно-правового та соціального статусу дитини є належність її до держави як громадянина. Набуття громадянства України особою, яка не досягла повноліття, здійснюється за загальними правилами, зазначеними у Законі України «Про громадянство»: за народженням, за територіальним походженням, внаслідок прийняття чи поновлення у громадянстві, внаслідок усиновлення чи встановлення над дитиною опіки чи піклування, внаслідок перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини, внаслідок визнання батьківства чи материнства або ж за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами. Адміністративно-правовий статус дитини є основою для її адміністративно-правового та соціального захисту з боку держави.

              Окремим видом захисту є захист дитини від насильства в сім’ї. Насильство над дітьми – це не тільки занадто неприємна та страшна проблема дітей, вона є трагедією суспільства та держави вцілому. Адже жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально неадаптованих людей, вони найчастіше не здатні створювати повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також це є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей. Деякі батьки рідко спілкуються та вчать своїх дітей, як поводитися, щоб уникнути небезпеки, тому діти, зіткнувшись з цим пагубним

явищем, не завжди знають, як правильно поводитись і що робити в цій неприємній та скрутній ситуації. Інколи, навіть коли самі батьки стикаються з насильством над своєю дитиною в суспільстві, вони не знають, що робити, куди звертатися з цією проблемою, чим можна допомогти дитині, як вилікувати дитину морально і фізично.

              Виходячи з вищенаведеного хочу зазначити, що у всіх аспектах життя дитини має бути присутній захист. Тож з правової точки зору дуже добре, що в нашій державі існує законодавство, яке регулює відносини батьків і дітей, держави і неповнолітніх осіб.

              На виховання дітей, формування розуміння ними своїх прав, головним чином впливає сім’я. Сімейне виховання не можна замінити ніяким іншим впливом. Дошкільні установи, школи та інші організації, які виконують функції по вихованню дітей, повинні тільки доповнювати сімейне виховання. Участь навчальних закладів у правовому вихованні дітей, має бути більш активною та ефективною. Та й держава не повинна відмахуватися від дітей і тих потреб, яких вони потребують.

              Отож будьмо всі чемними та турботливими людьми, батьками, дітьми та громадянами нашої держави, адже зміни на краще починаються з себе.

З усіма цікавими матеріалами Ви можете ознайомитись на нашому сайті в рубриці «Школа Юриста» за адресою: http://moziron.org/

Питання та пропозиції надсилайте на електрону скриньку: SohatskayaOS@gmail.com, з поміткою «Школа Юриста». З повагою до всіх читачів

 

Юрист МГО «МОЗІРОН» Оксана Сохатська

 

 

Добавить в закладки и поделиться:

ДОБРІ ДІЯННЯ МОЖУТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ У ДОБРОМУ СЛОВІ

ДОБРІ ДІЯННЯ МОЖУТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ У ДОБРОМУ СЛОВІ

ДОБРІ ДІЯННЯ МОЖУТЬ ПРОЯВЛЯТИСЯ У ДОБРОМУ СЛОВІ

Ці січневі дні видаються якимись особливими. Богоявлення, Йордана, Водохреще — з різних сторін підтверджують суть одного з найважливіших днів християнства — Хрещення Ісуса Христа в ріці Йордані. Вважається, що з опівночі 18-го до опівночі 19-го,  вода набуває цілющих властивостей, тому багато хто поспішав до водойм  –  скупатися в ополонці. Мою увагу в соцмережах привертали фото майже оголених жінок, дівчат, які демонстрували свої купальники й хизувалися тим, що вони це зробили – скупалися в ополонці. Я шукала відповіді на запитання: як правильно має це відбуватися. І ось вона - відповідь. Світлана Винограденко, голова правління МГО «МОЗІРОН» надіслала мені кілька фото з о. Рустиком, який служить на Харківщині в Свято-Петропавлівському храмі. Пригадалася й недавня літня подорож у Вовчанський район, знайомство з чудовою  багатодітною родиною отця Рустика.

За п’ять років у Свято-Петропавлівському храмі с. Пільна відбулися помітні зрушення. Сюди вже точно не заросте дорога. 
Благодійниця Світлана Винограденко постійно передає до храму ікони, кошти на дрова, православну літературу, подарунки до свят, цукерки… Частенько й сама навідується. 
 –  На Вовчанщині, як і по всій Україні відзначають Хрещення Господнє, - розповідає отець Рустик. – З цієї нагоди у храмах відбуваються Божественні літургії та освячення води. Для прихожан нашого храму це не просто свято традицій. Заздалегідь з людьми проводжу бесіди, готую їх до цих днів. Це не просто – зануритися у воду і вийти дужим і здоровим чи позбутися одразу всіх гріхів. До цього є свій шлях. Жорстких правил, як треба купатися на Водохреща, немає. Але, як правило, купанням є триразове занурення у воду з головою.
При цьому віруючий хреститься і вимовляє “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!”. Водосвяття може здійснювати тільки священик – читанням відповідних молитов і триразовим зануренням хреста у воду. На водоймах для цього заздалегідь робиться ополонка – йордань – як правило, у формі хреста.
Але не слід забувати, що перш ніж зайти у воду, потрібно підготувати своє тіло — розігріти м’язи. Промовити “Отче наш” і “Богородице Діво”,  три рази глибоко вдихнути і сміливо зайти у воду. Перебувати у воді можна не більше пари секунд. У воді треба безперервно енергійно рухатися. Коли людина виходить з води, їй потрібно швидко переодягтися. Зазвичай віряни спеціально шиють довгі сорочки, у яких вчиняється занурення. У купальниках церква не рекомендує купатися на Водохреща.
 – Мабуть, насамперед, це є спокуса? 
– Саме так.  А ще треба пам’ятати: горе тому, через кого приходить спокуса. Навіть Христа під час земного життя диявол намагався спокусити. Бога, який безгрішний! Наскільки сильніше чигають спокуси на нас, людей.
Спокуси у житті людини є постійним рушієм боротьби, а водночас і удосконалення. Ніхто не зможе пройти свого шляху безперешкодно і не збочивши. Всі ми помиляємось, тисячі разів помиляємось у своєму житті.
Однак Господь закликає нас до розуміння слабкості як своєї, так і ближнього. У будь-яких відносинах нам слід пригадувати собі про те, наскільки слабким є той, хто поруч, і наскільки важливо його підтримати. Бодай Словом, бо і Слово – це добре діяння.
Навіть якщо це вже вдесяте – слід вчитись прощати. Бо це є Любов.
 – Отче, а ще в ці дні відзначаємо державне свято – день Соборності України… 
 – Так, щодня у вранішніх і вечірніх молитвах, просимо миру нашій Україні. Мої сини: старший й молодший стояли на сторожі України. Олексій, молодший і зараз за контрактом служить в АТО. Нині приїхав на короткий перепочинок. 
Отче, Ви часто згадуєте ім’я Світлани Винограденко. Приводите приклади її благодійних духовних вчинків…
Бо так і є. Світлана, Людина, яка не зреклася своєї малої батьківщини, своїх рідних і близьких людей. Для неї на першому місці добрі і благі діяння. І проявляє це вона на кожному кроці, в кожній дії. Більше людей до цього прийшло б своєчасно.  Духовна людина - це людина, що розширила свою свідомість за межі матеріального Світу, яка усвідомлює єдність і взаємозв'язок із Землею і Космосом, яка виявляє в житті найвищі людські якості, творить добро для себе і людей і живе щасливо. 
Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Добавить в закладки и поделиться:

ВІКТОР КУПРІЄНКО: «ФУТБОЛ – ЦЕ ЧАСТИНКА МОГО ЖИТТЯ»

Коли Світлана Винограденко, голова правління МБО «МОЗІРОН», починає розповідати про своїх земляків, їхні захоплення, досягнення, часом задумуюся: хтось сидить у великому місті, скиглить і скаржиться, а ось у Білому Колодязі, що на Харківщині – кипить життя. Тут кожен: від малого до великого чимось задіяний. Особливо мене подивувало те, що в селищі Білий Колодязь активно розвинений спорт. Що багато людей не залишаються осторонь спортивних змагань. Ну, ось як Віктор Миколайович Купрієнко.

Віктор Миколайович чемно вибачається, що не міг зі мною поговорити – саме були тренування. В селищі він відповідає за футбольну команду.

 – Футбольна команда ТОВ СП "Білий Колодязь" закінчила футбольний сезон 2016 року на 4 місці серед дванадцяти команд району, - з радістю повідомляє Віктор Миколайович.- Але ж ми не заспокоюємося на досягнутому. Треба йти вперед. У селищі справді добре дбають про спорт. В цьому зацікавлений і селищний голова Володимир Васильович Сердечний, який любить усіх, намагається обєднувати.

Намагаюся з’ясувати, що ж для Володимира Миколайовича спорт, футбол…

А він може на цю тему говорити годинами:

 – Ігри, схожі за основними принципами на сучасний футбол, існували в різних народів з давніх часів. Так, серед претендентів на головний прообраз футболу є стародавні китайці (чжу-чу) давні римляни та греки (гарпастум), середньовічні італійці (кальчо), ацтеки. Проте нинішній футбол є прямим нащадком гри у м'яч в Британії. Перші правила гри, які чітко розрізняли футбол і регбі, були записані 1863 року, хоча перші футбольні клуби з'явилися дещо раніше. Футбол за встановленими правилами здобув популярність в кінці XIX-го, на початку XX-го століття. Завдяки британським морякам гра потрапила в численні портові міста світу, а звідти поширилася на територію країн Європи, Латинської Америки, Африки.

Віктор Миколайович розповідає, що щойно закінчилися тренування з фут залу (тобто, футбол у залі). ,А нещодавно провели спортивні змагання зі спортивної риболовлі. Участь брали учасники від семи років. Боротися було за що – перше місце трилітрова банка меду і, відповідно диплом!

До спортивних команд долучаються жителі селища. Це шашки, і шахи, доміно і лото.

 – У нас лише три види футболу, - розповідає Віктор Купрієнко!- А ще – пляжний волейбол біля ставка. До речі, ми перші в районі це зорганізували. А ще для всього потрібне натхнення. Однією з ініціаторок усіх наших заходів є Світлана Винограденко. До речі, вона вже дуже багато посилок передала для нас зі спортивними спорядженнями. Ось шведські стінки починаємо прилаштовувати. А це все надихає, стимулює й не дає опускати руки. Намагаємося знаходити спільну мову з керівниками організацій, пояснюючи, що спорт – це набагато краще, аніж просидіти пару годин з бокалом пива.

Віктор Миколайович намагається пригадати усі перемоги сельчан. Наприклад, команда смт Білий Колодязь посіла почесне ІІ місце серед 8 команд Вовчанського району в традиційному турнірі по міні-футболу. Учасники команди нагороджені дипломами та срібними медалями. Зараз у селищі мріють відремонтувати стадіон, запровадити кубок бувшого директора цукрового заводу Віктора Симоненка. Особлива подяка за підтримку, моральну й матеріальну допомогу депутату Харківської обласної Ради Віктору Звєрєву.

Віктор Миколайович раз по раз згадує ім’я своєї землячки Світлани Винограденко: «Повірте, це дуже важливо – не відректися від рідної землі. Та й не тільки, а знаходити час, сили й можливості допомагати. Іноді й слово дорого коштує».

Моє запитання: як до цього ставиться дружина його приємно радує: «Позитивно! Це ж заради здоровя!»

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Добавить в закладки и поделиться:

Прыг: 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11
Скок: 10 20 30 40 50 60 70

TRANSLATE

сентябрь, 2017

пн вт ср чт пт сб вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

Всякие наглядности: