Размер шрифта:

Я - успішна жінка

Я - успішна жінка

 

Я відчуваю себе успішною людиною, коли  вчуся мистецтву буття, а мистецтво буття вчить мене любити й дарувати любов іншим. А розпочалось все з мого народження. Буяла весна в рожево-білій піні, сонечко вставало із-за пагорба і в душу вселяло радість і любов. Зозуленька комусь долю кувала, а соловейко виспівував своїй коханій.

І коли вранці Божу росу пили пташки, тоді в родині Гайових народилась дівчинка. Тато підняв на руки свою донечку: «Яка ти гарна. Як ти схожа на мене. Моя кровинка. Будь щасливою, Тетянко!» - і заплакав. Сльози радості котились по його обличчю, а душа співала… Зустрів мене Божий світ любов’ю батьків і співом природи. Пестили, голубили, купали в руті-м`яті та любистку, щоб люди любили та поважали. Ось мій перший успіх - народження в люблячій, віруючій, щедрій родині. Згадка про дитинство така: тільки любов, тепло і ласка.

Сади цвітуть. Повітря аж бринить від співу соловейка, квакання жаб, гудіння хрущів. Пахне любистком, конвалією, бузком, м’ятою. Вечеря…Чекаємо на тата. А він кремезний, засмаглий, пахне хлібом, йде з букетами конвалій мамі і мені. Я підбігаю, цілую. Батько підхоплює мене на свої дужі руки і високо піднімає. А я сміюсь…Ось родина - радісна і щаслива. В дитинстві не зустрічалась зі злом.

А потім все як в короткометражній фільмі: школа, випускний, інститут. Покохала, заміж вийшла, народила первістка-сина Олександра. Жити б, радіти та зненацька підкралась біда. 26 років…вдова. Помер чоловік від тяжкої хвороби. Вистояти і не зігнутись допомогла родина: мама, тато і маленький синок Олександр. Обігріли, приголубили і душа знову почала співати, а серце дарувати людям радість, любов, добро.
Матусині слова згодом стали девізом нашої родини: «Воскресімо душі для добра, для краси, для правди і любові. В добрі і любові - невичерпна сила».
Але життя продовжується … Зустріла на своєму шляху чоловіка, який став для мого сина батьком, а мій син - його син. З Божого благословення в нашій сім`ї народилась квіточка-донечка Дариночка. Це знову успіх,  радість, щастя. Вона - моя муза, а я - її Янгол охоронець. Дякую Богові, родині за підтримку і любов. Даринка надихає мене на все красиве, добре, яскраве, на все, що посміхається і співає. Кредо нашої родини: дарувати людям радість, щедро віддавати любов тим, хто знаходиться поруч, хто того потребує. Жити по совісті, бо вона є голос Божий, жити по правді, поважати старших і не ображати слабших, жити чистим життям, навіть якщо це вважається і не вигідним.
Не лінуйтесь робити найкращу справу - дарувати хоч краплинку добра всьому живому на землі!
Працюю в  київській спеціалізованій  школі №113 Дарницького району, де навчається  і моя донечка, постійно знаходжусь у творчому вирії: педагог-організатор, вчитель Християнської етики та художньої культури, керівник шкільного гуртка «Олімп», засновник і керівник Музею Родина.  
 
Відчуваю себе успішною жінкою не тільки вдома, а і в роботі. Тому і поєднала свою шкільну родину зі своєю сім’єю. В 2007 році моя родина Коломицьких була призером фестивалю традиційної культури  «Родовід» і отримала Почесну Відзнаку за збереження та розвиток духовних цінностей української сім`ї, а в 2012 році  стала Почесним лауреатом. Я вдячна Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації за Почесну Відзнаку «Дарничанка року». 
Чому  я можу назвати себе успішною жінкою? Тому, що я - щаслива! Щаслива  дарувати іншим частинку свого родинного тепла.
 
Тетяна Коломыцька.

Добавить в закладки и поделиться:

Комментарии к этой заметке больше не принимаются.


TRANSLATE

март, 2013

пн вт ср чт пт сб вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Всякие наглядности: