Размер шрифта:

Традиція святкування Святвечора у родині Гайових

Традиція святкування Святвечора у родині Гайових

 

Традиція   святкування  Святвечора у родині Гайових: село Калита на  Київщині

                ( Авторський  переказ  з оригіналу Тетяни  Коломицької)

 Ще до сходу  першої зірки , коли можна  розпочинати вечерю, вся родина  - батько, мати , троє дітей -   збираються у святково прибраній   хаті.  Мати  вітає дітей: « тиха ніч, свята ніч. Сьогодні Пресвяте немовлятко народилося!».

 
( Залишилася  родині  повчальна  настанова однієї з бабусь: вся родина має зібратися  в цей вечір разом, бо той, «хто одіб’ється у Святвечір, блукатиме цілий рік» )
 
      Тато йшов до  худоби, годував її,  собак та котів. Бо є повір’я:  у  Святвечір тварини мають змогу розмовляти і можуть  пожалітися Ісусу Христу, якщо господар їх  обідив.
 
Тому  він їх задобрював, розмовляв з ними і лиш тоді йшов до хати,  вносячи Дідуха – (сніп пщениці)  і ставив його  на покуті – це  « На врожай та  достаток»
 
   Вітав  родину: « Дай, Боже здоров’я!» Родина   відповідала: «Помагай Боже! А що несеш?»  
 
-  «Несу злато, щоб увесь рік був багатий». Далі,  перехрестившись , віншував родину такими словами:
 
     «Віншую вам щастя, здоров'я,зі Святим вечором, щоб ви у щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались – від ста літ до ста літ, поки Бог назначив вік»
 
        Тато готує кубельце з сіна для куті.
 
        Мама кладе гроші в рукавиці  ( щоб водились),  несе кутю на покуть, приказуючи: «Несу кутю на покутю, узвар на базар»(тричі).  Дітки в цей час  мукають, квокчуть, іржуть, крякають , щоб уся ця живність водилася.
 
  А  потім  мати  всіх за вуха, чуби тягала , щоб здорові були та розумні.
 
 Перед тим як сідати за стіл, тато казав:
 
       « У Святвечір треба всім помиритись, щоб не було сварок у новому році» Підходив до мами, обіймав її, три рази цілував та промовляв:
 
           «Люба моя!  прости мене , якщо я тобі зробив боляче в цьому році і дякую за тепло і ласку, за діток»
 
          Мама йому відповідала: «Бог простить і я тобі прощаю. Дай, Боже,  єдиною родиною діждатись того Різдва»
 
         Тато підходив до дітей, і казав: «Підійдіть, діти , до батьків, попросіть вибачення , поцілуймося і помиримось».  Всі цілувались.
 
   Наймолодший із дітей оголошував, що зійшла перша зірка і тоді тато  казав:  «Отож , славна моя родино, час і за стіл сідати»
 
   .Мати просила перед тим, як сісти на лави,  здмухнути ,щоб,  не дай Боже, не сісти  там на померлу  душу. І оголошувала:
 
      «Зараз помолимось, діточки,за тих, хто в дорозі, за тих , хто не з нами зараз, за воїнів наших. Читає «Отче наш…» і закінчує  словами: «Хай і Господь милує нас, і має нас у своїй опіці на кожному кроці, а всім померлим пошли , Боже, царство небесне, раювання в небі. Будьте здорові і з Святим Різдвом! Во ім'я Отця і Сина, і Святого Духа .Амінь.»
 
           Вся родина сідала за стіл, накритим з 12-ти  пісних страв.  А  розговлялися кутею, промовляючи : «Перша ложка – на приплід, Друга ложка – на врожай,  Третя ложка – на кількість роїв» .
 
 А далі  найменший із діток   гукав  Мороза : «Мороз, мороз, іди кутю їсти!» І ставив кутю на підвіконня.   Щоб  він не морозив худобу та озимину.
 
  Після вечері  мати просила  дітей нести  кутю  хресним батькам і колядувати їм. В цей  пізній  час колядники ходили від хати до хати.
 
   ПС. В родинному архіві,записані та збережені   тексти багатьох  колядок та примовок для  них , записаних Тетяною  Коломицькою»

Добавить в закладки и поделиться:

Комментарии к этой заметке больше не принимаются.


TRANSLATE

январь, 2015

пн вт ср чт пт сб вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Всякие наглядности: