Размер шрифта:

СПОРТ – КЛЮЧ ДО СІМЕЙНОГО ЩАСТЯ

СПОРТ – КЛЮЧ ДО СІМЕЙНОГО ЩАСТЯ

 

СПОРТ – КЛЮЧ ДО СІМЕЙНОГО ЩАСТЯ

Так вважають у родині Тетяни та Володимира ПОПОВИХ, заслужених тренерів спорту з лижних гонок. 36 років вони вже разом!

–                Уявляєте, – герої живуть серед нас, – радісно й  натхненно розповідала мені Світлана Винограденко,  голова Міжнародної громадської організації «МОЗИРОН» . – Неодмінно познайомтеся з Тетяною та Володимиром. Вони не просто тренери – це чудова родина!

Володимир і Тетяна в свою чергу пригадували, як познайомилися зі Світланою Винограденко, коли ще працювали у Харкові.

– До речі, Світлана також займалася лижним спортом,  – розповідає пані Тетяна. Якось вона запропонувала нашим спортсменам свою допомогу – пройти обстеження аплікаторами «Ляпко». А ми постійно в роботі, «на колесах»… І все ж, настав той час. Пройшли обстеження і ми побачили результати до старту і після. Ось так нас об’єднав і подружив спорт.

СІМЕЙНА ІСТОРІЯ 

Таня народилася в Петропавлівській Борщагівці. Вчилася у 140-й київській школі. З дитинства займалася в лижній секції. Так сталося, що у них був чудовий вчитель фізкультури Іван Іванович Кадай. Якось запросив він Тетяну на тренування. Відтоді вона же мріяла, що неодмінно стане тренером! Ставши переможцем ряду змагань, Тетяна потрапила до збірної України, честь якої захищала на першості Союзу.

На одному із змагань Тетяна познайомилася з Володимиром. Але то було так швидкоплинно, що навіть стерлося із пам’яті. На кожного чекало своє місто…

Та через кілька років доля їх знову звела вже у Київському інституті  фізкультури.

Володимир приїхав на навчання з далекого Свердловська. На Україні жила його рідня. Отож, на канікули частенько приїздив.

Ось так,  майже однаково, починалися їхні біографії, які об’єдналися в сімейну історії.

– Я пригадую тебе, –  сказав Володимир при першій зустрічі, коли були ще абітурієнтами.

Далі – роки навчання, виснажливі тренування, збори. Після інституту роз’їхалися. Тетяна Василівна отримала направлення тренером з лижних гонок до рідного району, а Володимир Васильович поїхав працювати до Конотопа. Через рік зустрілися на чергових змаганнях. Мабуть тоді вже зрозуміли, що один без одного не можуть існувати. Створили сім’ю, зігравши гучне весілля. Одночасно створили й міцний тренерський тандем. Ось так розпочалася їхня сімейна історія, яка принесла їм звання заслужених тренерів України з лижних гонок.

Потім у родині з’явилися діти. Першою –  донечка Іринка, пізніше  –  син Олександр. Діти зростали у спортивному дусі. Всі разом ходили на пробіжки, відвідували тренування, змагання. Донечка з трьох років займалася фігурним катанням, пізніше перейшла у лижну секцію. Має багато нагород: була членом національної збірної України та чемпіонкою України з лижних гонок. Сьогодні вона пише картини. Олександр – чемпіон світу з кікбоксингу, займається тренерською діяльністю.

Та чи не найбільшою втіхою для Тетяни Василівни й Володимира Васильовича є онука Ліза. Вона має чудовий голос, займається музикою.

Багато жителів Петропавлівської Борщагівки мають грамоти та медалі у своїх архівах, бо тренувалися  у Попових. Та, мабуть, найбільше їх у Вікторії Якимчук, яка стала членом збірної України та триразовою учасницею олімпійських ігор.

СПОРТ – ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ

Після шкільних уроків юні жителі Петропавлівської Борщагівки поспішають до дитячої юнацької спортивної школи. Тут на них чекають турботливі й вимогливі тренери, які часом стають мов рідними людьми. І все це завдяки майстрам Тетяні та Володимиру Поповим.

– Сьогодні в першу чергу ми маємо дбати про здорову націю, –  говорить Володимир Васильович.  –  На жаль, дітки зараз дуже слабенькі. Часом не присісти, не стрибнути не можуть… Отож, спершу треба думати про оздоровлення.

Рік тому тут перейшли на новий вид спорту – біатлон.  Це захоплює сьогоднішніх школярів. На заняття вони можуть приходити вже з другого класу.

– Найпершим нашим помічником є сільський голова Олексій Іванович Кодебський,  –  розповідають Попови. Коли переступили поріг його кабінету  й сказали про свій задум – біатлон, він тут же підхопив ідею. Мало того, сказав, що обожнює біатлон. Ось і нещодавно допоміг придбати  чотири пневматичні гвинтівки. Це чудово, що він любить спорт. Цього року знайшов спонсора, який  перерахував нам гроші на виїзд до спортивно-оздоровчого табору в Тетієві. Взагалі, за 35 років він багато зробив для села. У нас прекрасний стадіон, загалом, чудове село у при столичній зоні.

Тетяна й Володимир Попови. Їхнє життя зіткане з маленьких і великих перемог. Їхнє найбільше досягнення – чудові діти й розумничка онука. Їхні надії й сподівання – вихованці. І головне правило: не стати на перешкоді, своєчасно підтримати.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Фото авторки

Добавить в закладки и поделиться:

Комментарии к этой заметке больше не принимаются.


TRANSLATE

июль, 2015

пн вт ср чт пт сб вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Всякие наглядности: