Размер шрифта:

Знайомтесь – Ірина ПЕРСАНОВА. З ПІСНЕЮ Я НАРОДИЛАСЯ…

Ірина ПЕРСАНОВА. Співачка, лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів та фестивалів, керівник вокально-оперної студії при Київському міському будинку вчителя. Ірину Персанову слухаю давно. Коли одного разу почуєш її голос, він знайде місце в куточках душі і вже ніколи не згубиться серед інших. Радію, коли мої уподобання співпадають з друзями.

Не так давно Світлана Винограденко, голова Міжнародної громадської організації «Мозірон» захоплено говорила про співачку. Це так приємно: разом відкривати імена для читачів.
ХОЧУ СПІВАТИ!
 – До речі, мої батьки довідалася про те, що я студентка музичної консерваторії, коли я вже вчилася на другому курсі, –   розповідає Ірина. – Мама випадково щось шукала у моїй сумці, натрапила на студентський квиток й схопилася за голову: «Миколо, вона таки в артистки подалася…» Просто на той час професія артиста не зовсім як належне цінувалася. Батьки, наслухавшись про життя артистів, не дуже хотіли, аби я обрала той шлях. Але ж усе залежить від людини, від її виховання…
…Народилася Ірина в Сибіру. Її родичі були репресовані. Та в родині шанували рідну мову. Бабуся співала українських пісень, родом вона була з Полтавської губернії. До речі, Ірина виконала бабусин заповіт – купила хатинку на Полтавщині, куди все своє життя мріяла повернутися бабуся…
З дитинства Ірина багато співала з батьком. Найкраще у них виходив дует Одарки й Карася із опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського.
Отож, і шлях до сцени розпочався з цієї партії. Ірина Персанова була наймолодшою виконавицею Одарки в Національній опері України. В 90-х роках, після закінчення консерваторії Ірина співала на сцені Національної опери України. 
З великою повагою й пошаною співачка згадує ім’я своєї наставниці – славетної співачки, народної артистки України Лілії Лобанової. Це вона вчила її, що потрібно любити не себе в мистецтві, а мистецтво в собі. А успіх і визнання неодмінно прийдуть.
Власне, все так і сталося. Музична школа по класу фортепіано, училище, консерваторія… Ірина вдячна батькам за уроки науки. Особливу насолоду їй приносить і володіння фортепіано. Бо це не тільки важливо для викладацької діяльності, а й розширює творчий діапазон. 
Велику роль у житті співачки відіграв і народний артист України Костянтин Огневий. Коли відійшла у вічність Лілія Лобанова, він допомагав Ірині у її становленні. Свого часу був знятий фільм про творчість Ірини Персанової й Анжеліни Швачки, заслуженої артистки України, коли вони співали дуетом. Багато прекрасних слів він висловив у тому фільмі. 
Хороші й добрі люди трапляються на життєвому шляху Ірини Персанової. У студентські роки куратором курсу був відомий диригент оперної студії Національної музичної академії України, доцент НМАУ імені П. І. Чайковського  Едуард Сенько. Зараз знову зійшлися їхні шляхи, багато спільних проектів, концертів. А це нещодавно разом  поставили на сцені Київського міського будинку вчителя  виставу-оперу «Запорожець за Дунаєм» під супровід естрадного симфонічного оркестру України. Саме так доречно: 250 років з часу написання твору та 200 років як помер Семен Гулак-Артемовський, видатний український композитор України. 
– Що не кажіть, а приємно  на одній сцені співати з Василем Колибабюком, чудовим басом, солістом Національної опери України.  Він неймовірно чудово виконував партію Карася,  –  розповідає Ірина. Восени нас запросили з цією виставою до Грузії. 
В репертуарі Ірини Персанової – класичний репертуар, романси, народні пісні. Їй аплодували в Польщі, Австрії, Чехії, Греції, Словаччині, Словенії, Болгарії, Македонії, Італії…
… Свого часу стала членом творчої спілки «Світлина», яку очолює  відома письменниця України  Лариса Петрова. Її поезія так зворушила й приємно здивувала співачку, що за короткий час у них народився спільний  естрадний альбом «Три дні до осені». 
Всі свої бажання Ірина Персанова втілює в життя. Якось задумала зробити конкурс-фестиваль української академічної пісні імені Оксани Петрусенко. Тепер це її авторське право. Мрії здійснюються! Цього року цей конкурс відбувся вдруге. Заключний гала-концерт пройшов на сцені театру імені Івана Франка. І все це завдяки керівникам благодійного фонду «Вівас» ( голова – Олександр Бурихайло, президент – Валентина Счастлівцева). Ірина опікується молодими виконавцями, керівник  творчого об’єднання «Молоді оперні голоси України».
– Вважаю, що мені поталанило працювати керівником вокальної оперної студії в Київському Будинку вчителя, де такий чудовий керівник – Лариса Федорівна Мельник,заслужений працівник культури України, відмінник народної освіти, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня,   – ділиться радістю Ірина. – У мене там багато проектів. Ми співаємо й підтримуємо не лише освітян, а й ветеранів, наших захисників.
…На моє запитання «Що для Вас щастя?» Ірина Персанова відповіла просто:
Щастя, щоб усі рідні й близькі були здоровими. З роками це відчуваю, ціную й бажаю всім здоров’я й співати якомога довше.
Її гордість – донечка Юлія,актриса муніципального театру «Київ», яка частенько веде спільні концерти. Особливо шаленим успіхом користувався «Пісенний зорепад» за участі народного артиста України Олександра Василенка. Дружнє плече підтримки отримує від чоловіка Володимира, звукорежисера й адміністратора творчих вечорів. 
…Всевишній обдарував її голосом. І вона дарує його людям. А ще вміє навчити, передати, пробудити це почуття у своїх учнях, які хочуть співати.
Людмила ЧЕЧЕЛЬ
Фото авторки

Добавить в закладки и поделиться:

Комментарии к этой заметке больше не принимаются.


TRANSLATE

август, 2015

пн вт ср чт пт сб вс
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Всякие наглядности: