Размер шрифта:

ЛЮДИНА ЗІТКАНА З ДОБРА

ЛЮДИНА ЗІТКАНА З ДОБРА

 

Доля дарує нам нові зустрічі і людей не випадково. Хіба мріяла я колись, що  познайомлюся з чарівною і доброю Оксаною Гопанюк за кілька годин до її дня народження.

Оксана Гопанюк – волонтер Міжнародної благодійної організації «МОЗИРОН», яку очолює Світлана Винограденко. Варто завітати до Світлани на чай чи каву, як обов’язково матимеш приємне знайомство. Пару годин розмови піднімають настрій, створюють затишок, вносять певні корективи в думки і помисли.
Сьогодні, коли пишу ці рядки, у Оксани Гопанюк – День народження. Сьогодні вона отримує на свою адресу багато вітань. Головне – людині потрібні щирі й відверті слова. Бо Оксана, вона не така як усі – вона інша. Вона зіткана з добра, творить його й готова допомагати тим, хто цього потребує.
…Свого часу, ще школяркою, вона сказала своєму однокласнику, який поважно ніс її портфель, що хоче бути журналістом. Оксана свято вірила, що мрії здійснюються. Її мрія справді здійснилася, бо вона до того йшла поступово. Ще довго, після закінчення школи, вчителька зачитувала Оксанині твори як зразок як їх писати.
 –  Хоч доля так розпорядилася, що за освітою я еколог й жодного дня не працювала за спеціальністю, - говорить Оксана, але все, через що ми проходимо, мабуть і є якимись випробуваннями.  
Пам’ятаючи про мрію, Оксана зробила перший крок і  переступила поріг до газети «Діловий Харків» сказавши, що хоче писати до газети. «Пишіть!» - кинули їй у відповідь якось невпевнено й безнадійно. Через кілька днів на сторінках часопису з’явилася перша замітка про становлення бізнесу в Україні. А вже невдовзі в «Деловой недели» надрукували велику статтю-дослідження про маркетинг. Матеріал було визначено кращим у номері. Вона навіть пригадує той солідний гонорар за який можна було жити пару місяців! Її ніхто не вчив писати. Власне й зараз, коли мало не щодня пише свої роздуми в соцмережах, їх ніхто їй не диктує. Її розум і руку водить Всевишній. Ось з нещодавно прочитаного, що запало в мою душу: «А дохід – це можливість зробити людей щасливими. Із пустої тарілки людину не нагодуєш.
Сьогодні подарувала свої білети в цирк подрузі, яка сама виховує дитину. Вона неймовірно щаслива від того, бо син любить цирк, а білети в Кобзов дуже дорогі для неї. Коли мені люди говорять, що я втілюю їх мрії в життя, то для мене - це дуже цінно. Але для того, щоб щось подарувати, це щось треба мати. Це може бути що завгодно: гроші, час, можливість, увага.
Думаю про те на що люди витрачають свою увагу, свій час і енергію...і я так само. Як часто ми обговорюємо те, на що ніяк не можемо вплинути...Скільки емоцій! І при цьому спокійно собі живемо і проходимо повз близьких чи наших громадян, навіть не спитавши, а може потрібна допомога? 
Хто подзвонив сьогодні мамі чи бабусі і спитав про те, чим їй допомогти? Може кран, що тече вже півроку відремонтувати чи продуктів завезти? 
Хто прибрав сьогодні у своєму під'їзді, де не має консьержа, або на поверсі? 
Хто допоміг незнайомці піднести важку валізу чи подав руку при виході із транспорту? Хто пішов працювати волонтером для допомоги нашим бійцям або біженцям? А може ви провели пізно ввечері додому подругу (не коханку),щоб вона не боялася? Чи може нагодували безпритульних дітей, що ходять вулицями вашого міста? 
Що ви зробили тут зараз для своєї країни, для сім'ї, знайомих або незнайомих? 
Зато вирішуємо світові проблеми...Це ж легше, ніж навести лад в своєму домі...
Співчуваю...» Що тут ще додаси?
 
Оксана Гопанюк працювала на радіо, вигравала міжнародні конкурси…
 
Сьогодні їй не байдуже як, наприклад, до магазинів мережі «Велика Кишеня»  де вона працює провідним менеджером з реклами, зайдуть споживачі  і яким буде музичний супровід зранку, вдень, надвечір…Її душа радіє, коли люди заходять підтанцьовуючи й на їхніх обличчях з’являється усмішка. Вона багато над цим працює, вкладаючи душу. Для неї важливо, щоб її робота була потрібною. Допомагає волонтерам працювати в магазині, аби добро розросталося й множилося. А коли людина чогось хоче, Господь їй це дає.
 
На дозвіллі Оксана любить подорожувати. Мріє створювати маршрути по рідній Україні. Нам є чим пишатися й що пізнавати. Ось тільки треба наводити порядки, сервіс   у своєму домі. Вона вірить, що мрії здійснюються. У цей день хочеться побажати добра й здійснення задуманого.
 
Людмила ЧЕЧЕЛЬ

Добавить в закладки и поделиться:

Комментарии к этой заметке больше не принимаются.


TRANSLATE

декабрь, 2015

пн вт ср чт пт сб вс
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Всякие наглядности: